Приско́рювач заря́джених части́нок — установка, в якій електрони, протони, атомні ядра та іони легких атомів досягають кінетичної енергії десятків мільярдів електрон-вольтів.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
прискорювач — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
адгезатор — а, ч., фіз. Пристрій, що його застосовують у колективному прискорювачі іонів … Український тлумачний словник
бензотіазол — у, ч. Гетероциклічна сполука, що використовується як прискорювач вулканізації каучуку … Український тлумачний словник
бетатрон — а, ч. Циклічний прискорювач електронів, у якому прискорення здійснюється електричним полем індукції, наведеним змінним магнітним полем … Український тлумачний словник
діетиламін — у, ч. Безбарвна летка рідина з аміачним запахом; застосовують як стимулятор серцевої діяльності, для одержання прискорювачів вулканізації каучуку тощо … Український тлумачний словник
ксилідини — ів, мн. Органічні сполуки, що їх застосовують у виробництві барвників, як прискорювачі вулканізації каучуку тощо … Український тлумачний словник
пошвидшувач — а, ч. Те саме, що прискорювач … Український тлумачний словник
пришвидшувач — а, ч., тех. Те саме, що прискорювач … Український тлумачний словник
синхротрон — а, ч. Циклічний резонансний прискорювач заряджених частинок, що його використовують для досліджень у галузі фізики атомного ядра … Український тлумачний словник
синхрофазотрон — а, ч. Циклічний резонансний прискорювач заряджених частинок, що його використовують для досліджень у галузі фізики атомного ядра … Український тлумачний словник
